 |
 |
 |
 |
|
 |
|||
 |
|
|
| |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |
|
|
| |
|
|
|
| |
|
|
- Опанас Заливаха. Стисла творча автобіографія. // Кафедра, № 1. – 1988. – Одеса - Львів. – С. 41-42.
- Опанас Заливаха. Альбом / Упор. Б.Мисюга. – К.: Смолоскип, 2003. – 160 с., іл. ІІ.
- В.Чорновіл. Лихо з розуму. – Львів: Меморіал, 1991. – С. 55-83.
- Український вісник. Париж-Балтимор: Смолоскип, 1971, вип. IV. – С. 11, 12, 16, 17, 33, 43, 157, 181.
- Чорновіл В. Твори: У 10-и т. – Т. 3. («Український вісник», 1970-72) / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. М.Косів. – К.: Смолоскип, 2006. – С. 270, 291, 371, 435, 436, 440, 441, 455, 465, 568-569, 600, 627, 650, 696.
- Л.Алексеева. История инакомыслия в СССР. – Вильнюс – Москва: Весть, 1992.— С. 12, 16; М. Хельсинк. группа, 2006. – С. 13, 17.
- Б.Горинь. Опанас Заливаха: Вибір шляху. – К: УРП, 1995. – 24 с.
- Г.Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960–1980-х років. – К.: Либідь, 1995.— С. 18, 29, 48, 54, 57, 61, 76, 86.
- А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні. – К.: Вид. ім. О.Теліги. – 1998. – С. .116, 142, 151, 165, 166.
Опанас Заливаха
Опанас Заливаха народився 6 листопада 1925 року в с. Гусинка на Харківщині. Помер 24 квітня 2007 року, в Івано-Франківську.
1946 — закінчив Іркутське художнє училище
1946 — стає студентом Ленінградської академії мистецтв
1948 — відрахований з вузу за антирадянську громадську позицію
1960 — закінчує Інститут живопису, скульптури та архітектури ім. Рєпіна в Ленінграді
У 1964 році до ювілею Т.Шевченка Заливаха разом з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Зубченко, Галиною Севрук створив вітраж у Київському університеті. Але ще до прийняття комісією вночі проти 9 березня вітраж був знищений за розпорядженням партійних органів – як «націоналістичний».
27 серпня 1965 року Заливаха заарештований і в березні 1966 засуджений на 5 років таборів суворого режиму за ч.1 ст. 62 КК УРСР, «антирадянська агітація і пропаганда» – за читання і зберігання самвидаву. Карався в Мордовії, де малювати йому забороняли. Тоді Заливаха взявся за малу ґрафіку – екслібриси, листівки. Усі роботи вилучалися і знищувалися. Так пропало понад 200 робіт художника.
1970 — звільнений
2003 року вийшов його Альбом (Упор. Б.Мисюга. – К.: Смолоскип, 2003. – 160 с., іл. ).
Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, член НСХУ
Бібліоґрафія