Деякі гравці настільки сильно залежать від онлайн-ігор на гроші, що занурюються в шалені борги. А боєць із боргами на суми з кількома нулями – це легка мета для російських вербувальників. У цьому матеріалі читайте про онлайн-казино Slots City і Слото Кінг, їхні ймовірні зв'язки з РФ і засилля реклами, націленої зокрема на військовослужбовців.

15 квітня 2024 року у боях проти російських окупантів загинув відомий український активіст, сержант Збройних сил України Павло Петриченко. Співчуття втрати висловило велику кількість відомих людей і Президент України Володимир Зеленський. Окрім захисту Батьківщини, в останні дні життя Павло активно порушував проблему тотального лудоманії серед бійців на передовій. Петиція загиблого військовослужбовця про заборону гри в онлайн-казино для військових за лічені дні набрала необхідну кількість голосів, і Володимир Зеленський доручив розглянути вказані в ньому питання.

Раніше цю тему також порушував активіст і військовослужбовець Юрій Гудименко. «Людина з боргами – найподатливіший інструмент для вербування. І якщо ви думаєте, що цим інструментом користуємося тільки ми, то ви дуже помиляєтеся. Росіяни знають про це не гірше за нас і користуються гіперактивно. А наш боєць із боргами – просто подарунок для них. Прикладів не буде, але, на жаль, не тому, що їх нема. Вони є», – зауважував він.

Не турбує проблема лудоманії та громадянських людей. Особливо тих, хто під час війни опинився на межі виживання та намагається вхопитися за будь-яку можливість заробити. Онлайн-казино, що рекламують відомі блогери, телеграми-канали і навіть деякі ЗМІ видаються таким уразливим людям соломинкою, за яку можна вхопитися.

Серед тих, чия реклама навряд чи постає перед очима людей з мобільними телефонами - Slots City і Слото Кінг. Хоча ці компанії ніяк не пов'язані одна з одною, але лихо для ігроманів несуть однаково велику.

Slots City та зв'язки з Росією

Юридичною особою, яка в лютому 2021 року отримала ліцензію для онлайн-казино Slots City, є ТОВ «Геймдев». Станом на березень 2024 засновниками компанії були Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Бельфор» та громадянин Ізраїлю Яків Фінкельштейн.

Компанія була створена у грудні 2019 року Максимом Ковтонюком, а за рік до нього приєднався Руслан Нонка. Ці прізвища важливі, адже на них записано ще цілу низку фірм, у назві яких вгадується зв'язок з гральним бізнесом. Зокрема, серед них: "Гамблтех", "Статбет", "Центргейм", "Геймюг". З великою ймовірністю така кількість компаній на тих самих людей може вказувати на те, що вони виступають юрособами для інших онлайн-казино, по суті копіями Slots City, але при цьому не мають ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор.

Руслан Нонка залишався серед засновників ТОВ "Геймдев" до листопада 2023 року. Тепер компанією офіційно керує ізраїльтянин Яків Фінкельштейн. Пошук людини з таким прізвищем міг би не дати жодного результату, якби не його сестра – Белла Семенівна Фінкельштейн, з якою він та ще один його бізнес-партнер володіють горілчаним заводом у Немирові Вінницької області, відомим на весь світ брендом Nemiroff.

Донедавна Яків Фінкельштейн носив прізвище Грибов та був багаторічним учасником сотні найбагатших людей України за версією видання Forbes. У довоєнному 2021 році Яків Грибов займав 83 місце рейтингу з капіталом, оціненим в 140 млн доларів.

Приблизно до 2010 року Nemiroff був одним із найрозкрученіших брендів України. Так горілка цієї марки з'являлася у кліпі співачки Ledy Gaga «Bad Romance», компанія була одним із головних спонсорів титульних боксерських боїв і майже всі чемпіонські поєдинки з армреслінгу були брендовані символікою Nemiroff.

Компанія мала заводи у кількох країнах, у тому числі в Росії та Білорусі. Ось саме РФ спричинила, чому компанія почала умовно сипатися. Спочатку засновниками Nemiroff були Яків Грибов, Анатолій Кіпіш та Олександр Глусь. 2010 року Грибов і Кіпіш майже домовилися з російським бізнесменом, власником Російського стандарту Рустамом Таріко про продаж компанії, але Олександр Глусь був проти цієї угоди. Росіяни готові були віддати за Nemiroff 350 млн. доларів.

2013 року Яків Грибов відверто називав бренд Nemiroff «не українським»: «Нам вдалося локалізувати місце розповсюдження цієї несанкціонованої продукції. Тепер це одна держава – Україна. В інших країнах вони свою продукцію продавати не можуть, тому що в інших країнах діють закони, за якими Nemiroff продається лише через законного володаря прав на торгову марку, Немирофф горілка рус та NIPE. Наступний наш крок – пояснити постачальникам та споживачам, тобто дистриб'юторам та роздрібним мережам, що торгувати вінницькою продукцією небезпечно».

В інтерв'ю російському Forbes того ж року він досить однозначно висловився за те, що бачить Україну та Росію братніми народами: «Я був і залишаюся прихильником тісних торговельно-економічних та культурних зв'язків між Росією та Україною. Для Nemiroff вигоди Митного союзу є очевидними. На мій погляд, сьогодні на Майдані з'ясовуються не стосунки Росія – Україна – ЄС, а претензії до чинної влади, які накопичилися у досить великої частини населення, і енергія цього невдоволення якраз спрямована проти дружніх та взаємовигідних відносин між Росією та Україною».

Всі роки конфлікту Якова Грибова з Олександром Глусем горілка Nemiroff розливалася на російських заводах спочатку в Башкирії, а потім у Пензенській області. Власне, в останній локації вона розливається донині, незважаючи на 10-річну війну, яку Росія розв'язала проти України.

І лише 2023 року український виробник Nemiroff зажадав від російської компанії «Об'єднані пензенські горілчані заводи» (ОПВЗ) припинити використання марки. Станом на сьогодні суди все ще продовжуються, останнє засідання відбулося у березні 2024 року. З картки розгляду справи, згідно з російським реєстром, вона розглядається в закритому режимі, так що деталі поки що дізнатися неможливо.

Минулого місяця ЗМІ Росії повідомили, що російська компанія розглядає можливість випуску алкогольних напоїв під маркою Demiroff, щоб нібито не асоціюватись з українською і таким чином залагодити конфлікт. Водночас, експерти не виключають, що між Грибовим, який зараз називається Фінкельштейном, і росіянами можуть бути домовленості з цього приводу. « Перейменування в Demiroff може бути наслідком домовленості сторін. У цьому випадку має бути укладена мирова угода, яку затверджує суд», – вважає російський юрист Сергій Зуйков.

Проте поки що суди продовжуються, а Росія третій рік веде повномасштабну війну проти України, горілку Nemiroff спокійно можна купити в магазинах країни-окупанта. Ось приклади.

Навіщо так детально було описано обличчя Якова Фінкельштейна? Щоб читач зрозумів, що наміри дружити з Росією не вийшли з голови навіть на третій рік повномасштабного вторгнення. Тому те, що зараз він володіє українським онлайн-казино Slots City, хоч і не є профільною для нього справою, але цей бізнес чудово грає на руку росіянам, які тільки й бачать, як би розорити Україну.

Слото Кінг та лояльність російським

Історія з українським онлайн-казино Слото Кінг трохи інша. Воно немає прямого зв'язку з країною-окупантом. Але в мережі можна знайти інформацію про те, що таки росіяни можуть грати на цій платформі і навіть виводити гроші в рублях.

Юридичною особою, яка отримала для Слото Кінг ліцензію на ведення грального бізнесу, є ТОВ «Слотс ю.ей». Єдиним її засновником із вересня 2020 року є Павло Журило. Він же керує іншою компанією – ТОВ "Опціон тайм", де його напарницею виступає Лілія Вакульчик. Жінка має у власності найбільш елітну нерухомість у Києві, у тому числі квартиру та два гаражі у «Новопечерських липках», два гаражі у новомодному житловому комплексі «Французький квартал» та два приміщення в іншій секції цього ж комплексу. Нерухомість у цих комплексах одна з найдорожчих не лише у Києві, а й в Україні загалом, і саме тут мешкає так звана українська еліта.

З профільних геймблівських сайтів також вдалося дізнатися, що Слото Кінг "керується компанією Netgame Entertainment NV та націлений переважно на гравців з України та Росії". Остання компанія зареєстрована на островах Кюрасао, які контролюють Нідерланди. З реєстрів можна дізнатися, що NetGame Entertainment NV було засновано у 2012 році. Це важливий момент, адже 2012 року гральний бізнес в Україні ще був заборонений.

У свіжих оглядах Слото Кінг можна дізнатися досить цікаву інформацію. В одному з них йдеться про те, що казино функціонує з 2011 року, в іншому – з 2014-го. Чому роки створення відрізняються, сказати, напевно, складно. Але це й не важливо, оскільки й у першому та у другому випадках ця робота в Україні була поза законом.

Ще більше інформації пропонує російський ресурс Casino.ru, де повідомляється, що онлайн-казино Слото Кінг розраховане на російськомовних користувачів і позиціонує себе як перше українське казино на гривні. Також для ведення рахунку доступні рублі та долари».

Отже, навіть якщо українські засновники онлайн-казино Слото Кінг і не мають прямого відношення до Росії, але мають пояснити, як вони могли працювати в галузі онлайн-ігор у заборонений законодавством період і чому вони дозволяють використовувати свою платформу для виведення коштів у російських рублях. .

***

Коли Володимир Зеленський декларував ідею легалізації грального бізнесу в Україні, зокрема онлайн-казино, переслідувалася цілком гарна ідея – наповнення бюджету. За підрахунками проекту «Слідство.інфо» цей бізнес у 2023 році справді показав непогані прибутки – 53 млрд грн. Але ці суми вкотре відрізняються від тих, скільки українці витрачають на онлайн та фізичні азартні ігри. У річному обчисленні це 144-180 млрд грн., що більш ніж удвічі перевищує обсяги, які декларують офіційні гравці цієї сфери. Якщо згадати, що частину цих коштів виймають із кишень українські військовослужбовці, то це повна катастрофа.