В Україні проживає шестеро людей з прізвищем Кріпа, свідчать дані генеалогічного товариства «Рідні». Один із них, киянин Максим Кріпа, за останній рік сколихнув усю бізнес-спільноту.
Спочатку він заплатив Вадиму Столару до 100 млн. дол. за столичний бізнес-центр «Вітрило», а в рамках приватизації за 70 млн дол. став власником готелю "Україна" на Майдані Незалежності. "Випадкові люди такі об'єкти не купують", - говорить у розмові з журналістом ЕП один із колишніх міністрів.
За кілька років до гучних угод активи непублічного бізнесмена поповнилися кіберспортивною командою NAVI, розробником гри STALKER, готелем «Дніпро», базою відпочинку в Конча-Заспі і навіть стоянкою для яхт на Дніпрі.
Підпишіться на Українці у Google News! Тільки найяскравіші новини!
ПідписатисяУ ході підготовки цієї статті про Кріп ЕП виділила два найбільш ймовірні джерела походження його коштів: або він заробив сотні мільйонів доларів на діяльності онлайн-казино, або виступає номінальним покупцем активів для впливових людей.
Все починалося з медіа
Влітку 2023 року в Україні з'явився новий медіагурт Media Council. Власницею інтернет-видання «Головком» та медіахолдингу «Економіка+», до складу якого входять видання Delo.ua, ТОП-100, Wo.mo та Marketing Media Review, стала Тетяна Снопко.
Вона понад вісім років працювала комунікаційницею бізнесмена Максима Полякова та його компанії Noosphere Ventures Partners, а також консультувала його бізнес-партнера Максима Кріппу щодо інформаційної політики.
Видання Forbes звернуло увагу, що ще 2022 року колеги-журналісти шукали для Снопка роботу в Чехії, а вже через рік вона стала власницею великих видань. Тоді ж співрозмовники ЕП на медіаринку розповіли, що за угодами з придбання сайтів новин насправді стоїть підприємець Кріпа, а Тетяна нібито виступає лише номінальною власницею активів.
Сама Снопко не відповіла ЕП на прохання про коментар. Відповідаючи на запитання інших засобів масової інформації, вона заперечувала причетність Криппи до придбання згаданих медіаактивів. Після зміни власника Delo.ua та «Головком» почали публікувати рекламні новини NAVI, Криппи та його фонду MK Foundation. На своїх особистих сторінках у Facebook та Twitter Снопко активно лайкає та репостит повідомлення NAVI та MK Foundation.
Як стало відомо ЕП, після придбання «Головкому» та «Економіки+» Кріппа вів переговори про придбання видань Mind та Liga.net, але вони не мали успіху. ЕП намагалася зв'язатися з Криппою за кількома українськими номерами, які є в розпорядженні редакції, але у всіх випадках абонент перебував «не в мережі». У жодному з месенджерів номери не зареєстровані.
У прес-службі Кріппи повідомили, що підприємець не спілкується з пресою особисто. У письмових відповідях на питання ЕП він заявив, що не має відношення до згаданих медіа та не планує купувати їх у майбутньому. «Найближчим часом я не маю наміру купувати якісь медіа чи інвестувати в них. Це поза зоною моїх інвестиційних інтересів», — йдеться у відповіді.
Перші промінчики слави
У липні 2022 року Кріппа став відомий широкому загалу завдяки придбанню кіберспортивного клубу Natus Vincere (NAVI), чемпіона світу. Передача прав на NAVI тривала чотири роки — з 2018-го до 2022-го.
Засновником та власником NAVI раніше був Олександр Кохановський, чия компанія «Смартленд» у 2020 році стала переможцем аукціону з купівлі готелю «Дніпро» у центрі Києва, заплативши державі 1,1 млрд грн. ТОВ «Смартленд» зареєстровано у будівлі, що належить Кріппі.
"Комп'ютерні ігри - це моя пристрасть з дитинства, а тепер - найцікавіший напрямок для інвестування. Саме тому кіберспортивна організація NAVI, україномовна студія кіберспортивних трансляцій Maincast і розробник гри STALKER GSC Game World - це компанії, на розвитку яких я сфокусований найбільше". - Повідомив Кріпа ЕП.
У 2015 році Кріпа балотувався до Київської міської ради від «Самопомочі». У рамках передвиборчої кампанії він опублікував компліментарне інтерв'ю у виданні Gazeta.ua, з якого стало відомо кілька біографічних фактів про нього.
«Киянин у третьому поколінні. Правозахисник та підприємець, який створює інтелектуальний продукт… Завжди аполітичний, Максим Кріппа несподівано захопився принципами нової політсили, об'єднання «Самопоміч», і в якийсь момент відчув, що готовий взяти на себе відповідальність за життя киян», — йшлося в анотації до інтерв'ю. У ньому ж стверджувалося, що Кріпа отримав три вищі освіти і до 2015 року створив не менше 2 тис. робочих місць.
На офіційному сайті «Самопомочі» тоді опублікували одну з небагатьох публічних фотографій Криппи та частину біографії. "Засновник багатьох компаній, які працюють у сферах агробізнесу, нерухомості, мобільного зв'язку, IT та комп'ютерних технологій", - йдеться у публікації. Згодом інтерв'ю та біографію з сайтів видалили, але вони збереглися в архіві.
У 2022 році Кріппа придбав ТОВ «СЛВ-П», основний актив якого — місце для паркування яхт на березі Дніпра, яке добре видно з Південного мосту та оглядового майданчика Ботанічного саду імені Гришка.
У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав ресторан та корпуси бази відпочинку в Конча-Заспі під Києвом за 311,11 млн грн компанії «Мідал» Кріппи. Разом з ними було продано три земельні ділянки загальною площею понад гектар.
Приховані за "фасадом". Хто насправді володіє будівельним бізнесом у Києві
Найбільшою покупкою у сфері нерухомості для підприємця стало придбання бізнес-центру «Вітрило» у листопаді 2023 року у народного депутата від ОПЗЖ Вадима Столара. За розрахунками Forbes, сума операції могла становити 80-100 млн. дол.
У вересні 2024 року компанія Криппи виграла аукціон Фонду держмайна із приватизації готелю «Україна», запропонувавши 2,5 млрд грн. Ще 500 млн грн бізнесмен заплатив державі як податок на додану вартість.
Криппа тричі був помічником народних депутатів на громадських засадах: Івана Бокого від Соціалістичної партії у 2006-2007 роках, Валерія Бабенка та Руслана Лук'янчука (обидва від БЮТ) у 2007-2012 роках. Двоє останніх, за даними джерел УП, входили до групи впливу Олександра Турчинова.
Вулканолог
Криппа живе у найвищій будівлі світу - Бурдж Халіфа. Принаймні при реєстрації нових юридичних осіб, за даними YouControl, він вказує приміщення саме в цьому хмарочосі в Дубаї. У 26 років, тобто з 2003 року, Кріппа почав займатися бізнесом у Києві. Його компанія «УМТС» спеціалізувалася на оптовій торгівлі. 2006 року в Броварах він заснував три компанії, які займалися ресторанним бізнесом.
У 2010-2014 роках Кріппа реєстрував компанії, які займалися комп'ютерним програмуванням та діяльністю у сфері електрозв'язку.
У письмових відповідях питання ЕП Криппа написав, що його капітал сформувався завдяки «вдалим інвестиціям» у нерухомість, IT, геймдев і кіберспорт.
«Я займаюся власним бізнесом 25 років та інвестував у десятки різних напрямків в Україні та за кордоном. Мій перший бізнес на початку 2000-х був пов'язаний з оптово-роздрібною торгівлею мобільними телефонами та послугами мобільного зв'язку, що було досить прибутковим бізнесом на той час. Я був офіційним дилером «Київстар GSM» і мав мережу салонів мобільного зв'язку та сервісних центрів України. Саме на цьому бізнесі я заробив перший капітал, який згодом інвестував у проекти, пов'язані з ІТ та розробкою ігор», — повідомив бізнесмен.
FPV проти ставок. Де військові грають у казино?
До покупки «Вітрила» і виходу в обмежену публічність на запит «Максим Кріппа» в Google можна було знайти переважно набір випадкових пропозицій, де запитуваний був «вулканологом», футболістом збірної Аргентини та фермером.
Крип активно працював над репутацією в інтернеті і «забивав» видачу в пошуку фейковими статтями за ключовими словами. У Реєстрі судових рішень ЕП знайшла кілька справ, де він просить суд визнати недостовірною інформацію на деяких сайтах та зобов'язати відповідачів видалити її.
Навіщо він це робив? Імовірно, хоче позбутися зв'язків із російською мережею онлайн-казино «Вулкан». За інформацією джерел ЕП, Кріппа придбав операторів онлайн-казино GMS (бренд VULKAN) та GGS разом із росіянами Рустамом Гільфановим, Костянтином Ляшенком та Сергієм Токарєвим у 2011 році. 2012-го до них приєднався цей Максим Поляков, громадянин Великобританії.
Через бізнес-конфлікти та продаж деякими співвласниками своїх часток структура власності компаній не раз змінювалася. В результаті Криппа та Поляков стали володіти по 50% GMS і вийшли зі структури власників GGS.
Казино "Вулкан" працює і в Україні. За даними системи Opendatabot, торгові марки Casino Vulkan, Vulkan Loto та Vulkan Slots в Україні належить кіпрській компанії Dareos LTD. У Росії торгова марка "Вулкан" зареєстрована на компанію з майже ідентичною назвою - Dareos Holding LTD.
У метро, на бордах, на радіо. Як незаконна реклама азартних ігор захопила українські міста?
Ліцензію Комісії регулювання азартних ігор на діяльність казино під брендом VULKAN CASINO отримало ТОВ «Конкуерор». Його кінцевим бенефіціарним власником є Станіслав Руденко, свідчать дані системи Youcontrol. За інформацією джерел ЕП у правоохоронних органах, Руденко є пов'язаною з Криппою особою та виступає номінальним власником «Конкуерора».
До 2021 року бенефіціарним власником ТОВ "Конкуерор" був резидент Кіпру Теодорос Теодороу. Ця ж людина була засновником компанії «Новолоджик», керівником якої у 2010-2015 роках був Кріппа.
У 2016-2017 роках Служба безпеки України розслідувала причетність Крипи та Полякова до незаконної діяльності у сфері азартних ігор, яка надавалася лудоманам на сайтах www.casino-velcam.com, www.vulkan-russia.com та www.vulcanoriginals.com, свідчать матеріали судового реєстру
У коментарі ЕП Кріппа визнав, що мав відношення до азартного бізнесу з Гільфановим, Ляшенком, Токарєвим та Поляковим, але вийшов із нього у 2013 році.
«Я часто інвестую в технологічні проекти різного формату, тестую нові напрямки та галузі. Зокрема, я був співінвестором деяких проектів щодо сфери гемблінгу. Однак, цей бізнес ніколи не був серед моїх головних інтересів. У 2013 році я припинив будь-які спільні бізнес-проекти із зазначеними особами і більше не підтримую зв'язків», — повідомив він і додав, що зараз беттінг та гемблінг не входять до сфери його інтересів.
Звідки у Криппи гроші
«Я не знаю, звідки взявся цей Кріппа, але його гроші явно мають нечисте походження. Чи це гемблінг, чи чийсь чорний кеш — питання риторичне», — каже ЕП великий український інвестбанкір.
На думку співрозмовника, Державна служба фінансового моніторингу мала б «копнути» глибше, щоб дізнатися про реальне джерело походження коштів, перш ніж давати згоду на допуск компанії Кріппи до конкурсу Фонду держмайна з приватизації готелю «Україна».
За його словами, компанія Кріппи могла прокредитуватися в іноземної материнської структури, прихованої в інших юрисдикціях. «Це робиться просто: кеш заводять на «офшорку», «офшорка» видає кредит українській «ОООшці». З погляду фінмоніторингу все законно. А звідки кеш узявся? - Розмірковує інвестбанкір.
У коментарі ЕП Кріппа написав, що придбав культовий столичний готель власним коштом.
«В інвестиціях я віддаю перевагу власному капіталу. З огляду на те, що придбання деяких інвестиційних об'єктів перебуває під угодою про нерозголошення, було б неправильно називати будь-які деталі. Однак готель «Україна» — це публічна угода, і тут я можу зазначити, що придбання цього активу відбулося за рахунок власних коштів», — йдеться у відповіді.
Насамкінець. Декілька співрозмовників ЕП у політичних колах розповідали, що, за їхньою інформацією, Кріппа може виступати «обкладинкою», яка інвестує в цінні активи гроші кількох дуже впливових представників української влади. Однак сам він спростував ЕП цю інформацію, додавши, що «навіть не знайомий із ними особисто».