Сюрреалізм цієї новини перевершує навіть скандал про те, що будівельні компанії родини Гринкевичів вигравали тендери на поставку одягу та харчів для Міноборони. І звісно нагрівались на цьому.
Але в історії з букмекерами-водниками є доволі пікантна деталь: у головного бенефіціара може бути російський паспорт і він опосередковано може продовжувати бізнес у РФ.
Хто такий Андрій Матюха та чому його Favbet процвітав і в часи заборони грального бізнесу, і тим паче зараз, читайте в матеріалі нижче.
Підпишіться на Українці у Google News! Тільки найяскравіші новини!
ПідписатисяАзартні ігри в Україні – тема доволі слизька. Особливо в контексті того, що з 2009 року офіційно казино та будь-яка діяльність, пов’язана зі ставками, була під забороною. Тоді цю ідею пролобіювала Юлія Тимошенко, однак вона скоріше мала зворотній ефект – гральний бізнес в Україні повністю пішов у тінь і почав приносити вигодонабувачам кошти, які в легальні часи важко було уявити.
З приходом Володимира Зеленського на посаду Президента України цей бізнес повернувся в законне поле, але при цьому зберіг шалений вплив з боку функціонерів з країни-окупанта. Нагадаємо хоча б про те, що до розробки законопроєкту про легалізацію азартних ігор в Україні був залучений росіянин Борис Баум. За офіційної інформацію він працював у компаніях, пов’язаних з групою VS Energy. Серед засновників останньої – член ради РФ Олександр Бабаков і президент спортивного клубу ЦСКА Євген Гіннер. Группу VS Energy ще називають «лужниківською» і вона продовжує мати певний вплив на бізнес в Україні навіть зараз. Зокрема, йдеться про готель «Прем’єр палас» в Києві, який продовжують контролювати росіяни.
При тому, що з минулого року українські правоохоронні органи розслідують діяльність «лужниківців» в Україні, а на статутний капітал того ж «Прем’єр паласу» накладено арешт, готель працює і приймає гостей, в тому числі і пов’язаних з країною-агресоркою.
Зауважимо, що «Прем’єр-палас» був єдиним готелем в Україні, в якому попри заборону грального бізнесу у 2009 році, продовжувало працювати казино. При чому працювало воно легально, адже власники готелю змогли довести у суді, що робота їхнього розважального закладу не суперечить законодавству, адже розміщується у лакшері-сегменті. Чистий сюр – коли жодному українському казино не вдалося втриматися на плаву, росіяни це змогли зробити на раз-два.
Така довга прелюдія до історії головного героя цього матеріалу Андрія Матюхи була потрібна для того, аби читач зрозумів рівень залученості та впливу російських грошей на гральний бізнес в Україні. Це потрібно було нагадати, аби стало зрозуміло, чому історія про те, що букмекер Матюха купив торгову марку Voda.ua, вода якої постачається в державні установи України, може нести в собі великі ризики.
Андрій Матюха та його родина офіційно є власниками низки компаній, які пов’язані з онлайн-казино Favbet ще з початку 2000-х. Це такі компанії, як «Фаворит бет», «Фаворит джекпот», «Спорт планета», «Букмекерська компанія Фавбет» тощо. Також він є власником закладів харчування «Маракуйя» та «Виллер», і супермаркету елітних товарів «Daily market» на Оболоні. До цього тут же працював перший в Україні магазин для VIP-ів, коли ще не існувало Good wine.
Вікторія Скринченко, яка прописана з Матюхою за однією адресою та за певною інформацією є його дружиною, також входить у склад власників перелічених вище компаній. До того ж вона контролює клініку естетичної медицини «Естетік лайф» на тій же Оболоні. І на перший погляд нічого не видає зв’язку з росіянами.
Проте до 2016 року, коли Росія вже анексувала Крим та вторглась в український Донбас, Андрій Матюха був засновником ще однієї фірми – ТОВ «Доріда ріелті». Компанія спеціалізується на роздрібній торгівлі в магазинах продовольчого асортименту. Вона була створена Матюхою разом із громадянами Російської Федерації – Андрієм Ліпановим та Юрієм Сприжицьким. Хоча сам Андрій Матюха вийшов із засновників «Доріда ріелті» у червні 2016 року, його російські бізнес-партнери залишаються у складі бенефіціарів станом на вересень 2022 року. І це перша ниточка до зв’язку власника Favbet Андрія Матюхи з окупантами.
Далі – більше. Навесні 2022 року, в розпал вторгнення РФ в Україну, видання Delo.ua провело розслідування і виявило, що навіть попри офіційні заяви Favbet про те, що вони повністю вийшли з ринку Росії та Білорусі, контора продовжувала давати змогу росіянам реєструватися на своїх сайтах і навіть отримувати виграші. Схема виводу коштів була складною – гравцю потрібно було вказати, що він не є громадянином Росії, і мати картку не російського банку. Але за наявності цих двох складових умовний Василий Петров із Москви міг цілком користуватися сайтами Favbet та отримувати від них виграші.
Уже у 2023 році українські ЗМІ писали, що Андрій Матюха може мати російський паспорт і навіть публікували його копію. Але підтверджень цьому в офіційних джерелах знайти не вдалося.
І ось у січні 2024 року стає відомо, що Андрій Матюха купив торговельну марку Voda.ua у її засновника Дмитра Нікіфорова. Вода під цією маркою видобувається з джерела «Мізунь» в Долинському районі Івано-Франківської області. З приходом до влади «Слуг народу» журналісти помітили, що Voda.ua почала з’являться на столах депутатів Верховної Ради та міністрів Кабміну.
Важливо, що букмекер Андрій Матюха придбав не фірму, а саме торговельну марку Voda.ua. Компанія з однойменною назвою із Матюхою у складі бенефіціарів була заснована тільки в кінці жовтня 2023 року.
Тим не менш, не зважаючи на молодий статус, ТОВ «Вода юа» в грудні 2023 року встигла виграти тендер на постачання води для державного підприємства «Укрсервіс» Міністерства транспорту України.
Букмекер Андрій Матюха за час існування його бізнесу встиг пережити багато – і обшуки правоохоронців, і звинувачення у спонсоруванні терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», і конкретні кейси із роботою на росіян. Але зараз, на другий рік повномасштабної війни, прикриваючись волотерством і постачанням допомоги на фронт, він залишається поза увагою правоохоронних органів. Чи є це обачливим для країни під час війни, чи можливо росіяни через гральний бізнес все ще мають вагомий вплив на українську владу – предмет багатьох розслідувань. Але факт того, що людина із неоднозначними зв’язками з окупантами буде постачати воду для державних структур, повинен принаймні насторожувати.