Суддя Конституційного суду Ігор Сліденко, який і доповідав по скандальній справі електронного декларування, протягом двох років не вносив до своєї декларації інформації про користування будь-якою нерухомістю.
Про це йдеться в розслідування телепрограми "Наші гроші з Денисом Бігусом".
Сліденко був призначений на посаду у березні 2014 року. Відомство знаходиться у Києві, тож логічно було б припустити, що з Вінниччини він мав приїхати з родиною у столицю на постійне місце проживання. Але протягом двох років – з 2015 по 2016 роки – суддя КСУ не відображав у деклараціях будинків чи квартир у власності, оренді або ж користуванні, хоча у частині “місце фактичного проживання” вказував саме Київ.
Підпишіться на Українці у Google News! Тільки найяскравіші новини!
Підписатися
За законом декларант мав би показати майно, яким користувався навіть якщо це була кімната в гуртожитку або тимчасове проживання у родичів. В той момент в декларації судді був лише автомобіль Peugeot 2011 року випуску,
Натомість у декларацію за 2017 рік Сліденко вніс вже одночасно два житла: орендовану у Державного управлінні справами квартиру площею 47 кв м, та службову від КСУ – площею 108 квадратів на проспекті Науки. Останню менше ніж за рік родина судді приватизувала і продала.
Гроші від продажу найімовірніше були вкладені в купівлю нового житла – у 2019-му у власності суддівської родини з’явилася квартира в самому центрі Києва – на Інститутській. 87.8 квадратів тут обійшлися в понад 5 мільйонів гривень.
28 жовтня на сайті Конституційного суду було опубліковане рішення, відповідно до якого фактично блокується робота Національного агентства з питань запобігання корупції в напрямку контролю статків державних службовців і їхнього покарання за неправду в деклараціях та непояснення набутих активів. Реєстр електронних декларацій припинив свою роботу з вечора 28 жовтня. Президент Володимир Зеленський, скликавши засідання РНБО, вніс до парламенту проєкт рішення щодо по суті розпуску Конституційного суду, а Кабмін розпорядився відновити роботу реєстру декларацій. Ці рішення виглядають доволі сумнівними з юридичної точки зору. Тож станом на сьогоднішній день взагалі важко зрозуміти чи повинні службовці публічно звітуватися за свої доходи і витрати, чи “живими” лишаються справи Національного антикорупційного бюро і чи лишається хоча б якесь покарання за недостовірне декларування.
