У Північному апеляційному господарському суді 26 січня відбулося рекордно коротке засідання у резонансній справі про грабіж Київського метрополітену, бенефіціаром афери вважають олігарха Павла Фукса.

Як повідомив кореспондент OBOZREVATEL із залу суду, на засідання з'явилися представники КП" Київський метрополітен", Київської міської прокуратури, Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та ТОВ"Австро-Угорська лізингова компанія". Не прийшли представники Київської міської ради.

Головуючий суддя Олег Хрипун звернувся до сторін, щоб ті надали інформацію щодо фінансування зобов'язань мирової угоди, раніше досягнутої " Австро-Угорською лізинговою компанією "і КП"Київський метрополітен".

Пункт 6 скандального документа, підписаного ще в 2018 році, свідчить: "сторони цієї мирової угоди домовилися, що фінансування зобов'язань з виконання мирової угоди буде здійснюватися за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у бюджеті міста Києва, за рахунок власних коштів КП "Київський метрополітен" та з інших джерел, передбачених законодавством".

"Зокрема, нас цікавить дотримання цього", - сказав суддя.

Однак присутні на засіданні не змогли нічого сказати по суті, так як "ця інформація раніше не запитувалася і необхідна підготовка". Говорили, що у них "немає чіткої відповіді".

Після цього суд взяв невелику перерву, а потім вирішив перенести засідання на 16 лютого.

Кількість судових засідань у скандальній справі про грабіж київської підземки перевалила за 100. Суди почалися ще в 2016 році і тривають досі, але з усього масиву прийнятих рішень, навіть якщо взяти тільки 2020 рік, можна стверджувати: справа по суті не розглядалася. Така тенденція збереглася, як бачимо, вже і в 2021 році.

Суди постійно переносяться, учасники не є на засідання, весь час вносяться клопотання про перенесення. Загалом, робиться все, щоб затягнути розгляд справи, щоб основні фігуранти на чолі з Фуксом уникли покарання.

У чому суть афери

У 2009-2010 роках компанія російсько-українського олігарха Павла Фукса "Укррослізинг" (пізніше – "Австро-Угорська лізингова компанія") продала Київському метрополітену 100 вагонів в лізинг за захмарною ціною, а в 2016 році зажадала штраф, пеню і "коефіцієнт коригування" на загальну суму майже 2 млрд гривень (!) З них близько 1,2 млрд – результат того самого коефіцієнта, включеного в договір вже після його підписання.

Цю схему вирішили легалізувати-прикрити її рішенням Київради. І в липні 2018 року Київська міська рада прийняла рішення про реструктуризацію неіснуючого боргу КП "Київський метрополітен" перед "Укррослізингом". Потім було укладено мирову угоду і визначено графік виплат.

В результаті афери Київський метрополітен вже кілька разів опинявся на межі зупинки, була підвищена вартість проїзду, а з бюджету витекли майже 799 мільйонів гривень. Але якщо ситуація не зміниться, то піде ще більше 1,2 млрд.