Коли станція приносила стабільні доходи, її власник Анатолій Шкрібляк був успішним бізнесменом. Але щойно в об'єкт влучила ракета, залишивши понад тисячу будинків без тепла, з’ясувалося: приватний капітал не здатний впоратися з викликами війни.

Поки держава шукає вживане обладнання по всій Європі, а місто розгортає пункти обігріву, постає головне питання: чому критична інфраструктура Києва досі залежить від однієї людини з мільярдними боргами та сумнівною репутацією?

Удар, що змінив усе

3 лютого 2026 року стало «чорним днем» для енергетики столиці. Російська ракета серйозно пошкодила Дарницьку ТЕЦ. Це не просто «комерційний актив» — це серце теплозабезпечення для 1126 багатоповерхівок, шкіл, садочків та лікарень Дніпровського та Дарницького районів.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль та мер Віталій Кличко одразу заявили про складність ситуації. Тоді киянам обіцяли «два місяці ремонту». Зараз на календарі вже травень, але повного відновлення немає і близько. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже прямо: на повне відродження станції потрібно 500–700 мільйонів доларів та 2–3 роки роботи. Це суми, які в кілька разів перевищують усі статки власника ТЕЦ Анатолія Шкрібляка.

Анатолій Шкрібляк
Анатолій Шкрібляк

Борги та "вугільний слід"

Поки сотні тисяч людей на Лівому березі чекають на тепло, за власником станції, компанією «Євро-Реконструкція», тягнеться шлейф гучних скандалів. У 2023 році «Київтеплоенерго» прямо звинуватило компанію в боргах на 1,5 мільярда гривень. Виявилося, що приватний власник роками користувався міськими тепломережами, не сплачуючи за це жодної копійки.

Додайте до цього розслідування СБУ щодо постачання вугілля з окупованих територій на інші об'єкти групи Шкрібляка, і картина стає зовсім похмурою. Людина, яка робила статки на українській енергетиці, у найскладніший час опинилася нездатною забезпечити безпеку та відновлення свого ж майна.

Держава рятує те, що належить олігарху

Зараз ситуація виглядає парадоксально. Об'єкт залишається у приватній власності, але рятують його всім світом, крім самого власника. Україна веде переговори з Європою про передачу списаного обладнання з зупинених ТЕЦ, міжнародні партнери готові оплачувати логістику, а КМДА фактично взяла на себе координацію ремонтів.

Це показова схема: прибутки отримував приватний власник, а відповідальність за руїни та майбутню зиму лягла на плечі держави, міста та міжнародних донорів.

В очікуванні зими: чи буде тепло?

Сьогодні Київ входить у новий теплий сезон із розбитою станцією та повною відсутністю чіткої відповіді: хто гарантуватиме тепло киянам наступної зими? Якщо власник не може відновити об'єкт, а борги продовжують зростати, постає логічне питання про націоналізацію або передачу ТЕЦ у комунальну власність.

Дарницька ТЕЦ стала символом того, що критична інфраструктура не може бути просто «бізнесом». Коли мова йде про виживання сотень тисяч людей під час війни, приватні інтереси мають поступитися місцем безпеці міста. Поки що Лівий берег залишається заручником ситуації, де на одному шальці терезів — добробут людей, а на іншому — порожні обіцянки власника-мільйонера.